«Та ні до чого формальна заміна одного чиновника на іншого не призведе…» Такою була реакція мого скептичного друга щодо моїх надій на нового Генсека НАТО Марка Рютте. Роль функціонера в таких складних ультрабюрократичних структурах і направду часто носить ритуальний характер.
Але, вибачте, за каламбур, чиновник, котрий має сильний характер, може навіть місце комірника в урядовій структурі перетворити на ключову посаду. Для колишніх вихованців радянських шкіл і вузів добре відомо, як Йосип Сталін перетворив нікчемну за своєю державною функцією посаду Генерального секретаря ЦК РКП (Б) в могутній інструмент встановлення авторитарної диктатури.
Я з 2014 року спостерігаю за діяльністю Марка Рютте. Відтоді як бандота на Донбасі збила пасажирський Боїнг над Донбасом. У тому Боїнгу було з 298 пасажирів 193-є громадян Нідерландів. Це був шок і трагедія для невеликої європейської країни. Але ще більшим шоком була поведінка російської влади, яка настільки забрехалася, настільки цинічно глузувала над жертвами авіакатастрофи, що сьогодні для нідерландців – росіяни є нацією, до якої вони відчувають вкрай негативні емоції.
На той час Марк Рютте вже 6 років очолював уряд. Його команда готувалася висадити військовий десант на Донбасі, щоб цивілізовано зібрати рештки жертв теракту. Добрий миротворець Барак Хусейнович категорично виступив проти цього. Але від 17 липня 2014 року Марк Рютте одним з перших європейських політиків чітко став розрізняти росіян і українців і збагнув, яке ЗЛО відродив Путін.
Рютте, на відміну від лівака Столтенберга, дотримується чітких право-центристських традиційних ліберально-консервативних поглядів. Марк – віртуоз бюрократичних ігор. Він майстерно випустив пар євроскептиків, котрі у 2016 році провели дорадчий референдум, щоб заблокувати євроасоціацію з Україною. І добився підписання потрібної угоди. На сьогодні країна, де Марк Рютте був 14 років премʼєр-міністром, чіткий і послідовний партнер України. Нідерланди першими надали нам літаки F-16 і започаткували авіаційну коаліцію.
Найголовніше — Рютте є істинним європейцем. І він чітко розуміє, що Європа має все більше і більше відриватися від американської цицьки і набувати мілітарної субʼєктності для свого виживання. І в цій філософії членство України в НАТО – неодмінна умова.
Прочитавши сотні книг про успішних і неуспішних політичних діячів, особисто я дійшов досить банального висновку – в таких ультраскладних ситуаціях, як зараз, практично все залежить від сили характеру того, хто стає до керма. У Марка такий характер є.
Віктор Лешик
