Політика

Зигзаги миротворця Трампа

Шоу триває… План капітуляції для України так і залишиться папірцем і ввійде в історію, як провалений Мюнхен-2. Уже перший пункт – припинення вогню виконаний не буде. Отож про пункт 2 ( вибори) і про пункт 3 (мирна капітуляція) можна забути і не палити один одному нерви.

Щоб припинити вогонь і встановити контроль за дотриманням режиму “не стріляти” на такій протяжності, як зараз, лінії фронту, потрібні десятки тисяч спостерігачів. Згадую, як восени 2014 року ОБСЄ три місяці шукала безпілотник для подібного контролю. Один-єдиний безпілотник – три місяці. Звідки взятися тисячам безпілотників-розвідників і 150 тисячам миротворців – це приблизний підрахунок нашого Генштабу.

З Москви вже сказали: тільки не з країн НАТО. Тоді з яких? З Китаю-Бразилії? У КНР і РФ – договір про багатостороннє співробітництво, який включає і військову співпрацю. Бразилія – член клубу БРІКС і нерівно дихає до Путіна і Сі. Могли б індуси, але Індія – країна БРІКС. Та й позамерзають вони тут, як і бразильці чи африканці. А треба 150 000 голів для ефективного контролю.

Відновлення і нормалізація стосунків з Москвою – ось насправді ціль, так званого, миротворця Трампа. Українська тема – лише привід, щоб почати рух у цьому напрямку. А навіщо Трампу рятувати росію, яка на порозі фінансового і технологічного колапсу? Тут причин багато. Назву тільки одну, яка стосується нас безпосередньо.

Розпадеться росія – американцям нічим буде лякати європейців, ніким буде стимулювати їх витрачати сотні мільярдів на закупівлю американської зброї і під тиском з Вашингтона вести свої політичні й господарчі справи. Трамп не збирається залишати європейський ринок ні росії, ні Китаю. От недавно сказав: американські війська залишаться на континенті. І це після знюхування з Путіним уже не війська партнерів, це вже окупаційні війська.

Санкції проти росії до укладення мирного договору (який і не проглядається) Вашингтон відміняти не збирається. Отож все це лише шоу, ціль якого утвердити США в ролі наперсточника на європейському континенті.

Чи збагнуть європейці, що вони від 18 лютого (Ель-Ріяд) знаходяться не під захистом, а під окупацією? Дуже скоро (із закінченням виборів у ФРН) дізнаємося. А тим часом нам слід шукати можливості для створення військового союзу з країнами Балтії, Північною Європою і ядерною Великобританією. Не пориваючи всіх інших вже налагоджених звʼязків.

Ми існуємо не завдяки США, а всупереч волі їхніх президентів: Джорджа Буша-старшого; Біла Клінтона, Барака Обами, Джозефа Байдена, Дональда Трампа. І наша мілітарна ситуація порівняно з лютим 2022 року радикально поліпшилася.

Як казали древні римляни: навіть одного дерева з міцними коріння достатньо, щоб змінювати напрямок будівництва дороги. А у нас коріння міцні. Обʼїжджайте і шукайте для своїх планів деінде дурників, їх на планеті ще вистачає.

Віктор Лешик

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *