Життя людини спливає швидко, а пам’ять про неї має властивість якщо не розчинятися в часі, то обростати домислами та неправдою, наче рапаном – потонулі кораблі. Уже дванадцять років як помер відомий поет Леонід Талалай, проте неправда про нього навіть сьогодні продовжує плодитися і, що прикро, набувати документального характеру.
