У мене непозбувне враження, що ми всі знаходимося у фентезійному фільмі «Ніч в музеї» (2006 р.) На геополітичну арену вийшли одночасно архетипи Івана Грозного, Наполеона Бонапарта, Альберта Ейнштейна, Авраама Лінкольна, Аттіли, Теодора Рузвельта, Жанни ДʼАрк… Всі вони дуже галасливі, дуже активні, категоричні і безкомпромісні.
І несумісні, як динозаври та люди. Їхні уявлення про правильне і хибне, ціннісне і нікчемне настільки різні, що домовитися про базу для співжиття не виглядає реальним. Хтось має всіх пересилити або всіх передумати? Необовʼязково.
Зі шкільних років, що припали на 70-х роки, мені пояснили, що види роду гоміноїдів послідовно еволюціонували, стаючи все більш досконалими і раціональнішими. І врешті неандертальці еволюціонували в кроманьйонців (гомо сапієнс) і запанували на всіх континентах. Згодом вчені сказали, що не було ніякої еволюції – між неандертальцями і сучасними людьми немає нічого спільного. Неандери вимерли, як мамонти, звільнивши пасовища для гомо сапіенсів.
Аж тут, 21 рік тому, генетики секвестурували перший геном гомосапіенсів і що побачили? У гомосапієнсів Європи, що тісно контактували і схрещувалися з неандертальцями близько 20-30% геному неандертальців усе ще присутні в людській популяції. Люди, що походять з Південно-Східної Азії, Океанії та деяких частин Східної Азії, мають більше генетичних слідів денисівців (ще одного виду). У таких популяціях приблизно 4-6% геному походить від денисівців. Сучасні корінні народи Африки є найбільш вільними від впливу генів “папєрєдніків”. Тобто навіть на генетичному рівні одночасно на планеті співіснують, одружуються, народжують дітей спадкоємці досить різних видів з роду гомо.
Зрештою, генетика визначає не все. Все визначає культура. Багатьом після Другої Світової видалося, що зʼявилася база для спільної культури – гуманізм. Але сьогодні вона, як чарівне дзеркало Снігової королеви вкотре розбилася на друзки і розлетілася по планеті, озлоблюючи і нацьковуючи народи один на одного. Чи склеїмо його колись?
Віктор Лешик
