Куди і коли б не подорожував просторами рідної України, не перестаю дивуватися: скільки прекрасних місць та куточків є у нас на Батьківщині?!
Природа дала нам усе: гори, моря, ліси і степи…
Не дала, певне, тільки розуму і щастя…
Чому?
Не знаю! Але чомусь же сьогодні 7 мільйонів українців поневіряються у пошуках роботи за кордоном. Чомусь же люди їдуть цілими автоколонами до польщ і чехій, португалій та грецій…
Закарпаття завжди вважалося краєм «золотих» рук майстрів-будівельників, що подорожували у пошуках заробітків по всій неозорій країні рад. А сьогодні тамтешні люди покидають обжиті місця ще інтенсивніше.
Побувавши з Почесним жителем с. Поляна Свалявського району, народним артистом України Анатолієм Матвійчуком у кількох санаторіях сонячного краю, почули про жахливі речі. Виявляється, працювати у місцевих санаторіях скоро буде нікому. Бо ті, хто може щось робити, звільняються «пачками», а от знайти заміну досвідченим фахівцям не так-то просто.
… Я бував за кордоном енну кількість разів — і у Європі, і в Америці. Але скажу чесно: вдома найкраще! Тут усе є для щастя: кришталево чисте повітря Карпат, їх цілющі води, сади, виноградники, зрештою, унікальні люди — працьовиті, гостинні, доброзичливі…
Залишилося дочекатися світлих часів, коли ті, хто береться захищати народ — має думати про народ, а не про свою бездонну кишеню, міцний закордонний рахунок і світлу віллу на березі чужого моря.
Я особисто вірю, що такі часи для неньки-України неодмінно настануть!
Сергій Сай-Боднар
