Всьому свій час.
Час розкидати каміння і час каміння збирати…
Кожна людина чи кожен із нас, напевно, переживав дні, коли у великому, галасливому місті, відчував себе неначе у пустелі, був самотнім і морально вичавленим, жив у місті і почувався, ніби на безлюднім острові. А потім їхав у безлюдне село, де вже навіть і пси посеред ночі проти місяця не гавкають, а дивна річ – ти там не є самотнім. Ти раптом відчуваєш, що з тобою молода травичка і перші квіти, і цвіт яблуні, і жовті кульбаби розмовляють…
Continue reading
