Для тупих. Моє прізвище в паспорті СССР писалося Скрипин. Національність (вибрана свідомо) українець. Потім, коли вже Україна, як я й хотів/мріяв/прагнув стала незалежною, мене транслітерували як Скрыпин. Ясно, що державною — Скрипін. Але прізвище російське. Це для тупих.
Наші люди не мислять себе одномовними. За жодних обставин. От ще є старі гастрономи, де з прилавка:
Сьогодні, у колишній день совєцкой арміі (тьфу, згинь нечиста сило – авт.) маємо і День народження президента, гетьмана України Віктора Ющенка. Вітаємо! Щастя-долі бажаємо!
Коли мене питають: де служив?, я чітко і впевнено відповідаю: «Я служив на кордоні!». І у моїх словах немає ніякого лукавства, то — суща правда.
