Дорогою з Чернігова у бік Сосниці проскочили білборд з фейсом Ю.Луценка і слоганом про чесну владу і правду… Ага, якраз той! Який «чесно» був соціалістом, затуманюючи мізки українцям, був «чесним» і бездарним міністром внутрішніх справ, якому заважала наводити порядок… Генпрокуратура.
Василю Семеновичу Стефанику — 150 років… Якихось пишних празнувань з цієї нагоди в Україні не помічено. Це не Леся й не Тарас Григорович… Стефаник — просто сам собі. Незручний і болючий…
Кажуть, що українське книговидавництво вже на паузі. Не знаю, але я самотужки видала книжку тиражем 100 примірників. Мабуть, для літературознавства цілком вистачить, бо воно нині таке ж антикварне, як і поезія. Завдяки Фейсбукові поширила за гроші (100 грн) більше половини накладу (майже покривши витрати), решту подарувала рецензентам і бібліотекам та тим, кому мені книжку подарувати хотілося.
Його батько був випускником імператорської медико-хірургічної академії, він також встиг її закінчити перед большевицьким переворотом. Борис Смирнов 1891 року народження. У селі Козляничі нинішньої Сосницької громади на Чернігівщині. Був лікарем і санскритологом — переклав давньоіндійський епос «Махабхарата».
