Ну, що, вітаю нас, дорогі українці. Збірна України з футболу — в 1/8 фіналу Чемпіонату Європи! Цьому вона завдячує не собі. Її долю вирішили іспанці, які обіграли Словаччину (кіпер словаків, який зіграв «геніальний» матч, напомилявшись на 5 років наперед і закинувши м`яча у власні ворота, ніколи не забуде цього Євро), а також шведи, які у важезному матчі обіграли поляків.
Сьогодні «дівчата» збірної України з футболу, а також троє чоловіків — Ярмоленко, Яремчук і Бущан, стиснувши спітнілі від смартфонів кулаки, чекатимуть на останній шанс, аби рачки проповзти до 1/8 фіналу Європи-2020.
Учора спостерігав за шедевральною грою одного із футбольних богів сучасності хорвата Луки Модрича. Ну, а його просто фантастичний гол у ворота шотландців стопою зовні — увійде до найкращих зразків футбольного мистецтва. Так от, насолоджувався грою Модрича, а постійно згадував Андрія Шевченка і його схлипування після провального матчу з Австрією, де він, крізь плач пояснював, що його «хлопчики» були втомленими і їм не вистачило «фізики».
Ну, програли, ну, вилетіли… Хіба звикати до цього? 1963-го року я, 12-літній хлопець, ридав так, наче померла мама рідна — київське «Динамо» програло московському «Торпедо» — 1:7. Два роки тому так само плакали бразильські пацани, коли з тим же рахунком їхня збірна програла німцям на чемпіонаті світу. Бразильці! У себе вдома! Тоді я згадав оте суче «Торпедо» і свої дитячі сльози…
Вони дуже схожі, Олег Блохін і Андрій Шевченко. Свого часу яскраві, харизматичні футболісти, відповідно у 1975-му та 2004 роках – найкращі голеодори Європи, володарі «Золотого м’яча» і вболівальницьких душ. Обидва спокушені Величчю, Магією, Лаврами великого Лобановського, увірували, що й вони «не лыком шиты»…
Сьогодні ми святкуємо Міжнародний Олімпійський день. Цей день є нагадуванням кожному з нас про те, що фізичні навантаження, рух та здоровий спосіб життя — головні умови наших буднів. Ще в 90-х роках, очолюючи Київську письменницьку організацію, мені пощастило познайомитись, а потім заприятелювати з великим Лікарем та дивовижною Людиною Миколою Амосовим.
