Після літературної акції читач запросив мене до сусідньої кав’ярні. «Що будемо пити – каву, капучіно, глясе, лате?» — запитав він.
— Я буду чай, – кажу.
— Карпатський?
— Ні, звичайний зелений чай.
— Я гадав, що ви більший патріот свого…
— Зазвичай я п’ю його зранку під гімн…
Мирослав Дочинець
