Спершу Оксана Марченко бере участь у танцях з зірками, потім глядачі віддають свої голоси за Марув, потім на президентських виборах перемагає Зеленський, потім до нас на гастролі приїздять Кіркоров та Басков…
А потім в Україну заходять російські танки, охороняючи святе право рускоязичного насєлєнія смотрєть тєлєвізор. І Зе, і Марув, і Марчено у танцях, і війна у нашому домі — кавалки одного ланцюжка з метою деморалізувати тих українців, що борються.
Ядерної зброї не треба. Достатньо контролювати кнопку пульта. Москва добре розуміє: ХТО КОНТРОЛЮЄ ТЄЛЄВІЗОР — той і хазяїн в країні.
Це РЕВАНШ, панове, хочте ви цього чи ні….
Але не може ядерна зброя знаходитись в приватних руках. Держава (якщо вона хоче такою бути, а не здаватися) МАЄ БРАТИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ПІД СВІЙ КОНТРОЛЬ.
МИ – воююча країна, а тому маємо повне право на обмеження певних свобод, які несуть загрозу нашій інформаційній та національній безпеці. Демократія у країні, де більшість глядачів є продуктом деградативної селекції совка, унеможливлює сталий розвиток країни.
Але щось я стаю схожим на старого пер*уна-моралізатора, і це мені не подобається!!! Марув — то Марув, Зеленський — то Зеленський… але, *ука, коли ми знов зустрінемось на баррикадах — пощади не чекайте!!! Ото вже буде лютий пи*дець!!!
Антін Мухарський
