Олаф поводиться нерозсудливо. Стоїть по шию у воді і повторює, як папуга: тільки не у воду… Але це роль. Аудиторія — німецькі виборці теж не хочуть у більшості своїй давати ракети Україні і хочуть чути цей ідіотизм, бо страшенно бояться війни. Як у нас боялися і голосували за мир-примирення з росією у 2010, 2014, 2019…
Магічне мислення нікуди ж не поділося. Воно глибоко сидить у підкорці обивателя: повторю сто разів “мир”, оберу папугу, що говорить про мир і буде мир. І тут …тидишшш… 24 лютого 2022 року: е-ей, влада, ти чого не готувалася? До чого? Ви ж просили мир, от влада мир вам і будувала.
Олаф — це ще не найгірший варіант. Як показав свіжий досвід у США опитувані часто брешуть соціологам. Пропутінська партія “Альтернатива для Німеччини” ніби-то зараз поступається і соціал-демократам (Шольц) і християнським демократам (Мерц). Ніби-то. А як воно буде під час виборів…
Європейські політики тому ідіоти, що не можуть збагнути – вони вже у війні. І їм, як і в Україні, до завершення війни в Європі слід вводити воєнний стан, припинити бавитися у демократію-охлократію і відкладати вибори. Недавній успіх румунського популіста Келіна Джорджеску красномовно засвідчив: і ми, і європейці живемо в одному стресовому інформаційному просторі. І цей стрес — породжений саме війною.
А обирати під час війни обиватель буде найчастіше чарівників, магів, фантастичних перемовників, які помахом руки і ляпанням язика зупинять московські ракети і дрони.
Віктор Лешик
