До проблеми захисту інформаційного суверенітету України на тлі російської інформаційної експансії
Вже навіть астролог Влад Росс втрутився в інформаційну сферу. Він зауважив те, на що фахівці з інформаційної політики, обговорюючи купівлю-продаж ЗМІ, зазвичай закривають очі.
Справді, не Медведчук скуповує телеканали в Україні. Його руками це робить Путін, закріплюючи позиції Кремля як монополіста в інформаційному просторі України.
На превеликий жаль, Україна нічого не робить, щоб бодай якось захистити свій інформаційний простір і інформаційний суверенітет від зазіхань Москви.
Більше того, складається враження, що в тих державних органах, які покликані формувати й реалізувати інформаційну політикуУкраїни (профільний Комітет ВРУ, Національна рада, Міністерство інформаційної політики, НСЖУ та ін.), експансія Росії в інформаційний простірУкраїни навіть не обговорюється.
Годі вже й говорити про президентів України, жоден із яких (починаючи з ідеолога Л. Кравчука, який, як ніхто, розумів роль журналістики і ЗМІ) не переймався інформаційною сферою. Отже, покладати будь-які надії на Зє, який має досвід керівництва саме проросійським телеканалом в Україні, — марна справа.
Кролика перед пащею удава нагадують мені й українські вчені та україноцентричні журналісти й медіаменеджери, які часом багато плачуть про злиденну долю української журналістики, але не шукають і не пропонують концептуальних підходів до розв‘язання цієї надзвичайної ваги проблеми.
Ніхто не хоче навіть обговорювати тему створення й формування україноцентричної системи ЗМІ в Україні. Я це бачу по тому, з якою байдужістю сприймають колеги мої публікації на цю тему.
Дехто з них, зокрема – колишніх студентів, кажуть мені про те, що на розгортання навіть одного телеканалу потрібні великі кошти. Це так. За нашими підрахунками ще початку 2000-х років на створення системи ЗМІ потрібно приблизно два мільярди доларів. Звісно, таких коштів у нас нема.
Але усе велике починається з малого.
Сучасні інформаційні технології дають можливість засновувати по суті безкоштовно або малим коштом маленькі ЗМІ, які з часом можуть наростити м‘язи й набрати сили.
Ми не можемо створити один потужний ЗМІ, але ми можемо створити мережу дрібних, в яку входитимуть десятки, сотні, тисячі інформаційних сайтів, інтернетрадіо й телебачення.
Якщо цей «москітний інформаційний флот» зв‘язати в добре організовану й координовану мережу, то ми зможемо успішно конкурувати з будь-яким потужним олігархічним ЗМІ. Для такої місії, власне, й задумана наша платформа – Українська Світова Інформаційна Мережа.
Коли ми матимемо перші успіхи й продемонструємо перспективність цього проекту, я певен, що нас матеріально підтримають широкі верстви українського суспільства й світового українства.
Володимир Іваненко,
Український Університет
