Так, це не була військова операція — це було насамперед шоу: от як швидко ми можемо літати Орєшніком-Рубежом і наші 6 роздільних боєголовок ніяка НАТА збити не здатна. Шоу, треба визнати, вдалося. Це шоу призначалося насамперед європейцям — не нам. Мало хто помітив, але 13 листопада у Польщі відкрито нову американську ракетну базу ППО-ПРО.
Машка Захарова туди вже гавкнула і полякала поляків. Орєшнік мав переконати, що Машка була тверезою на брифінгу.
Але… Принципово новим той Орешнік нічим не розцвів. Російські ракети Іскандер і Кинжали вже давно тримають біля скроні Європи пістолет у Калініградській області. Не так швидко, але близько — ближче, ніж Астрахань від Дніпра. Путін сигналить: військовим шляхом ви нас не змусите змінити поведінку – здавайте Україну і готуйтеся самі.
Але… Є досвід СРСР. Можна не військовим шляхом дуже швидко вдушити росію. І не лише санкціями і блокуванням, а… грамотним ІПСО, чим Захід розучився користуватися. Зовсім.
Як це робив Рейган? Він схвалив програму Стратегічної оборонної ініціативи (СОІ) або по народному програму Зоряних війн. Це коли з космосу США збиватиме всі ракети, що спрямують на США. Щось на зразок ізраїльського Залізного куполу.
Переляк у Політбюро був до неба. Вперше з 1958 року у такий спосіб США повернули б собі стратегічну невразливість. Фахівці з ракетно-космічної техніки у США тупо ржали над цим проектом. Але гроші з бюджету виділялися, то чому б не підіграти Рейгану і прикусити язик. На СОІ американці витратили трохи менше 30 мільярдів доларів – радянці у відповідь стали розробляти свій купол і… витратили всю валюту, що заробили на нафтовій кризі кінця 70-х.
На туфту Зоряних війн в СРСР було витрачено понад 90 мільярдів доларів. Запозичень СРСР не давали. На продаж пшениці було накладено ембарго. І колос зі своїм фантастичним ядерним арсеналом розвалився і досі смердить. Тільки згуртовані дорослі антиросійські санкції і програми ІПСО можуть його добити. Навіть прагматичний Китай відступить – без європейських і американських ринків збуту це теж колос на глиняних ногах.
Мені видається, що саме для такої ролі Дональд Трамп зараз цілком підходить.
Віктор Лешик