Культура

Митрополичі двоязикі ігри

Я вже писав якось про народну мудрість, повторювану світлої пам’яті патріархом Мстиславом: «У владики два язики: одним Бога хвалить, а другим людей дурить!»

… Митрополит черкаський так виступав за об’єднавчий собор, що аж… не приїхав на нього. Кажуть — захворів. Хоча ще 13 грудня, як повідомляє офіційний сайт Черкаської єпархії РПЦ в Україні, він служив у такій-то церкві.

На цьому ж сайті одразу по собору були повідомлення і про сам собор, і про обрання владики Епіфанія Предстоятелем…

Але!
Не минуло й тижня, як ці повідомлення зникли… А владика Софроній все ніяк не перейде до канонічної церкви, служачи й далі за патріарха московського, за владу його, за військо Росії…

А як же він грізно виступав проти Філарета!
Мовляв, як оберуть Філарета главою об’єднаної Церкви — піду в затвор. Ні, не пішов. Мо, хіба орден президентський замочує?

А ще пригадую як сам чув, коли Софроній говорив про Філарета: мовляв, той його переслідував за прагнення автокефалії у радянські часи. Що не завадило Патріарху Філарету довгі роки нести хрест московських проклять і розбудовувати незалежну Церкву, аж доки її не визнав Вселенський патріарх. А владика Софроній любенько собі сидів на кафедрі, молився за Расєю і… «боровся» за автокефалію.

Ні, я не буду називати його так, як назвав мій добрий товариш Юрій Дорошенко — старою кагебістською калошею, але про два язики таки знову згадалося…

P.S.
До речі, патріарх московський Кіріл народився в Лєнінграді, а рід його походить з мордовського села Оброчноє. Шо таке оброк — знаєте? Митрополит Онуфрій народився в селі Коритне. Виразна назва, правда? А наш Патріарх Філарет народився у селі Благодатному.
Я завжди кажу, що Бог має почуття гумору…

Василь Чепурний

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.