Окремі ремісники в літературі раптом повірили у свій зоряний час, видавши декілька гнилих книжок у популярному жанрі. Пишуть — най пишуть! Книжка не зло, поки їх автор тримається загальних норм співжиття.
Хоча Кокотюха для таких авторів залишається далеким орієнтиром, а Курков — недосяжним классиком…
Але коли вони раптом уявили себе моральними авторитетами, то нагадаю їм гасло: «Слава КПРС!». Бо вони так і залишилися в душі підлими комуністичними «шістками». А свій добробут збудували на служінні Президенту-Прохвесору.
Як там у совіцьких часах писали: «Нікто не забит, нічто нє забито»…
Євген Баран
