Мій добрий земляк, зайшовши вперше до мене в робітню, вигукнув:
— Ого, стільки книг! І ви що, все оце прочитали?
— Та ні, — кажу, — це все ще нечитані. Прочитані я просто викидаю у вікно. Ті, хто в нашому районі макулатурою поживається, постійно під нашими вікнами чатують.
Коли при бразильському березі спробував на собі силу океанічної хвилі, відчув той самий стан пірнання у пружну глибочінь мудрої книжки. Усе так, як відчував геніальний книголюб Іван Франко, коли порівняв книги з морською глибиною, а любомудрість їхніх сторінок і глав — з дивними перлами.
Для мене найпоживніші троє пахощів: свіжого хліба, печеної картоплі і книжки.
Пахілля життя вічного!
Валерій Ясиновський
