Культура

Параджанов і Фелліні

31 жовтня 1993 року не стало великого Федеріко Фелліні… Коли Сергій Параджанов сидів на зоні, йому з дивовижною регулярністю та послідовністю надходили листи з Італії від якогось Ф. Фелліні…

Ці листи додавали клопоту тюремному начальству, створюючи постійну напругу і «непонятку»…

В листах, які, звісно ж, тюремним начальством вздовж і впоперек перечитувалися, йшлося: «Волнуюсь за твою судьбу, – писав той невідомий тюремникам Фелліні. – Ты ведь великий человек, держись!»

Начальник в’язниці в якусь мить не витримав і порушив «закон про ранги» та поцікавився у зека Параджанова: хто то, мовляв, йому пише з такою дивною затятістю і послідовністю?

Режисер не довго думав і відповів:
«Это Федор, мой родной брат, живет в Италии. Наша бабушка была итальянской революционеркой-народницей и даже стреляла в жандармов… Еще октябренком попал Федор к бабушке, да так и остался у нее на воспитание, старушка родню упросила, ведь умирала долго, в муках, от радикулита, полученного на каторгах. И фамилия у Феди в честь бабушки – Феллини, это по-итальянски значит несломленная»

Тетяна Голікова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.