Культура

«Пльонтанізм» Івана Марчука

Часто думаю про велику загадку таланту.
(Згоден: не я перший, не я останній, та все ж…). Віктор Корсак якось навіть підвів під подібні роздуми теоретичну базу: «…Щоб досягнути у житті чогось, потрібно мати ЗАДАТКИ, які мають проявитися у ЗДІБНОСТЯХ, трансформуватися у ТАЛАНТ, і якщо ви рухалися своїм шляхом у правильному напрямку, талант може перерости у ГЕНІАЛЬНІСТЬ» ( «Літературна Україна», 01.11.2018).

Чому ж тоді одним людям за однакових стартових умов здібності свої вдається розкрити і розвинути, а іншим — ні? Збіг обставин? Випадок? Наявність чи брак мотивації? Комбінація причин?

Не знаю.
Знаю, що до найвищого ступеня геніальності зумів розвинути свій талант наш славетний земляк Іван Марчук — народний художник України, лауреат Державної премії України імені Шевченка, включений до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності».

Далекого 1972 року рідко кому відомий молодий художник винайшов авторську техніку передачі зображення під назвою «пльонтанізм» (від подільського діалектного слова «пльонтати», тобто «плести», «переплітати»).

Це дало йому в руки унікальний інструмент гіперреалістичного творення пейзажу. За своє життя Іван Марчук створив близько 5 тисяч картин. Вдумаймося: навіть якщо щодня писати по одній картині, на це потрібно майже 14 років!

8 лютого 2019 року на відкритті своєї персональної виставки в мистецькій галереї Національного банку України Іван Марчук назвав один із секретів власного успіху: «Я працюю 365 днів на рік і без цього не можу». Справді, хто з нас не чув поширене твердження, що успіх — це 1% таланту і 99% щоденної каторжної праці!

Хоча «каторжна праця» — то на сторонній погляд. Бо якщо ви «оберете справу до душі, вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті» (Конфуцій). Іван Марчук укотре довів, що це можливо. Малярство для нього — не робота. Це для нього саме життя.

Дмитро Крохмалюк

1 Коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.