Про хробаків і Симоненка Василя

«Яка гидота! Ви, пане Іздрик, посоромились би видавати цю свою псевдолітературну блювоту на люди або хоча б не базували її на парафразі з українського стратенця і щирого гуманіста Симоненка…

«Бла-бла-бла» — це у вас, а не у добросердого біївського романтика… «Шекспірівський хробак», звісно, «з”їсть» усіх, але ж нащо ото так по людських душах топтатися?

Не вірите в людське в людині — не вірте, живіть без віри, але ж не вбивайте віру в інших. І оце подумалось мені в цю мить: оце вона і є, «сучлітература»…

Той, хто запропонував цей новітній термін, видать, отакого чтива начитався і втратив віру НЕ В ЛЮДЕЙ, а отаких, як ви, літераторів…»

Так пише в соціальній мережі небайдужий пан Сергій Тихолоз по свіжих враженнях від нових поезій Юрія Іздрика…

Залишаючи іншим смак втіхи в сій полеміці, ми тут, на «Хвилі», щасливі від того, що живемо не за «царя» Андропова чи Брежнєва, бо з подачі пана Тихолаза Іздрика уже хутенько б заклєймілі а, може б, навіть і «запакували»…

СИМОНЕНКО 2.0

Ти думаєш що ти людина?
можливо так а може й ні
людина – штука поєдинна
людина завше в однині
людина йде окремим курсом
пре проти течій вод і мод
щоб не стекти біоресурсом
ім’я котрому є – народ

ти думаєш що ти людина
бо в тебе власне є ім’я?
чого ж тоді пускаєш слину:
«побігли всі – побіг і я»
чого ж стіну пробивши лобом
преш на розпродаж як у бій
і майже в кожному флешмобі
стирчиш як той більярний кий?

ти думаєш що ти людина
бо в тебе паспорт і права
бо посмішка твоя єдина
і ще там всяке бла-бла-бла?

поглянь довкола – вас мільйони
однакових як близнюки
от просто легіони клонів
що йдуть до пекла крізь віки.

а втім… людина-не-людина –
подохнеш також так чи сяк
і з’їсть тебе в багні і глині
простий шекспірівський хробак.

Юр Іздрик