Якби українські виборці мали довгу пам’ять, то слухаючи сьогодні зрадницькі виступи Фокіна, зрозуміли би, що ще у 1991 році завернули не туди, голосуючи за комуніста Кравчука, а не за рухівця Чорновола.
Бо в старості, звісно, буває хвороба Альцгеймера, але в нашому випадку то якраз не хвороба, а цілісне світовідчуття «русского чєлавєка», який не міняється. Власне, Фокін — зрадник, як громадянин України, але як росіянин — він своїх не зрадив. А Кравчук завжди був на побігеньках у сильніших — чи це росіяни чи суркіси-медведчуки…
Отак кравчуки-фокіни й керували, коли були молодими і при владі…
«Во дні фельфебеля-царя капрал Гаврилович безрукий та унтер п’яний Довгорукий Украйну правили…» (Т.Шевченко). Додайте сюди ще Кучму, якого обирали аж на десять років президентом — і матимемо відповідь на питання: хто винен? Власне, можна просто поглянути у дзеркало (молодих виборців це не стосується — у них свої зеленські…)
Василь Чепурний
