Чому варто більше довіряти букмекерам, аніж рейтинговим агентствам? Бо букмекери ризикують власними грішми, які в них є, а рейтингові агентства ризикують «репутацією», якої нема.
Що ж, власне, до рейтингів, то їх оприлюднення потрібно починати зі статистики: скільки респондентів відмовилися відповідати (і їх включати до кількості опитаних). І скільки не визначилося?
В умовах інформаційної шарпанини ці показники – суттєві і впливові.
Я знаю багатьох людей, які голосуватимуть за чинного президента: хотіли б, аби курс, яким рухається країна, зберігся. Але ці респонденти раптом ніби «оніміли». Не бажають відверто заявити про свій вибір, щоб не наразитися на агресію та образи на кшталт: «Ти що – сліпий?», «Тебе, що – купили?», «Ти що – «порохобот?» тощо.
При цьому симпатики популістів, фанатики, догматики, «пофігісти», ангажований «електорат» своїх уподобань, зазвичай, не приховують.
І хоч у «німих» є свої посутні зауваги до влади, проте вони розуміють, що чинний президент – це, схоже, найкраще з-поміж того, де годі щось пристойніше обрати.
Через те вказувати зазначені соціологічні показники конче потрібно, щоби потім нікого не дивували результати реального вибору.
Валентин Ткач, «ГРІНЧЕНКО-інформ»
