Напевно, у всій світовій історії годі пригадати, щоби нації, народи, імперії та держави змогли б відшукати виправдання загарбницьким війнам, коли здійснюється наруга над людським життям, чиняться злочини проти людяності часто лише за те, що вони (народи) якісь «інші». У цьому жахливому хаосі тисячолітніх воєн завжди найсправедливішими суддями були пам’ять і час. Саме вони, на відміну від політичних інсинуацій та правових колізій, здатні відрафіновувати добро й зло, зерно й полову, правду й брехню, справедливість і нечестивість.
Нинішня віроломна війна московії проти України навіть не потребує часу для осмислення та оцінок. Усе наяву. Весь цивілізований та гуманний світ з перших днів цього агресивного нападу сталінсько-нацистської орди викарбував безальтернативні причини та означення трагедії, від якої здригнулося людство.
Тиранічна рашистська деспотія, очолювана терористом путіним, підтримувана «роzzійським» народом (понад 81%) здійснює геноцид проти Українського народу. Його визнано сьогодні вже багатьма країнами світу та їхніми лідерами, оскільки відкрито й зухвало (відчуваючи вкотре безкарність) «моква» намагається знищити Український народ та його державу.
Людиновбивство, повне руйнування економіки та всіх атрибутів державности поставлено на конвеєр «спецоперації», головною метою якої — ліквідація України як суверенної держави. А задля такого диявольського задуму передусім знищується мирне населення. Повну уярмленість або смерть несуть в собі зловісні знаки кремлівських рашистів – «Z» та «V». На очах усього світу, дипломатів 193 країн ООН, НАТО, «Великої сімки», ЄС, ПАРЄ, ОБСЄ, МАГАТЕ, безлічі міжнародних організацій на кшталт «червоних та чорних» хрестів, дотла руйнуються міста і села України, здійснюється ґвалт і грабіж серед білого дня, методично розстрілюється мирне населення, знищуються школи, університети, лікарні, пологові будинки, дитячі садочки, вся цивільна інфраструктура.
У всесвітньо відомій тепер Бучі розстріляний кожен п’ятий мешканець; стерто з лиця землі Маріуполь, в якому загинуло понад 25 тисяч містян, донині там перебувають ще близько 120 тисяч жителів, помираючи від бомб, снарядів, голоду і хвороб; убито (згідно офіційних даних) 205 дітей, 362 — поранено. Безкінечний ряд злодіянь і геноциду.
Дуже прикро і гидко, коли таких манірних політиків як макрон (не кажучи вже про сербів та угорців) треба «переконувати», що в Україні путлєровська московія таки зреалізовує геноцидний план знищення українців. А скільки тисяч людських життів можна було вберегти, якби «шольцівська» Німеччина не блокувала надання нам зброї натівськими країнами, а зараз всіляко зволікає передачу важкого озброєння? Чи не є це проявом класичних подвійних стандартів, якими часто послуговувалися чимало європейських політиків «високого» рангу?
Згадаймо, як чемно виконувалися з 2014 року Німеччиною та Францією путінські мілітарні замовлення після окупації Криму та частини Донецької та Луганської областей. До речі, ця зброя продавалася кремлівським рашистам упритул до першої декади квітня 2022 року! Тому виникають уже не питання, а тільки ствердні відповіді, що цією зброєю продовжують убивати українців. У той же час блокувалися будь-які намагання щодо передачі Україні літаків, танків, далекобійної артилерії, сучасних систем ППО та ПРО, не говорячи вже про гостру проблему «закриття неба». Саме така політика «подвійного дна» може невдовзі спричинити розширення військової ескалації глобального масштабу.
«Бабло перемагає добро». Лише так можна розцінювати непоодинокі випади «тупою шпагою» окремих європейських лідерів. Складається враження, що в танго смерті разом із рашистськими чорносотенцями московії час від часу залучаються нововиплоджені європейські шовіністи, закамуфльовані нацисти, прикуплені реваншисти різнонаціональних калібрів. Дивно, що й вищі церковні ієрархи світу вважають чомусь «шлюб» звироднілого ґвалтівника з його жертвою шляхом до миру. При цьому так і не назвавши вбивцю вбивцею, агресора агресором. А публічно презентована (замовлена) сув’язь Українського Прапору та кривавого рашистського є образою людської Совісті. Бо плаксиву пісеньку під назвою «ми за мир» голосять усі тремтливі та брехливі – від московських «лібералів» до нормандських «політінтелектуалів» та гундяєвського «православного» попівства.
А в цей час на сході та на півдні України продовжуються запеклі бої з кремлівськими орками, які намагаються реалізувати фашистський план бункерної істоти на прізвисько «нацист-путлєр». На кін поставлено не лише долю та майбутнє Українського народу, але і Європи та Світу. Варто, нарешті, блокувальникам-недружелюбам усвідомити, що ковід-епідемія «рашизм-ZZ» не знає кордонів. Він ненаситно-людожерний. І зупиняти це всесвітнє зло новоспеченого московитського нацизму треба не тільки завдяки героїці Збройних Сил України, але й спільними зусиллями людства. Для цього правителі та очільники держав і народів мусять зрозуміти, оцінюючи агресію руzні в Україні, справжню сутність та праведність Безпеки. Не дозволяти собі називати «неістинне» істинним, «вторинне» — первинним, «небезпечне» — безпечним, а «брехливе» — правдою.
Великий син України В.Липинський сказав у свій час дуже повчальну фразу: «…Вавилон занепав і загинув старий Рим, тому що їх матеріальна техніка переросла їхню громадську мораль». Тож не допустімо торгувати цінностями. Тоді переможе Світло! І Україна!
Георгій Філіпчук
