Так склалося, що майже 20 років свого активного творчого життя я працював у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Мені довелося вперше створювати прес-службу регулятора, бути редактором відомчого журналу…
Нацрада (за винятком перших двох каденцій) перебуває під впливом медіаолігархів. Хоча мала би боротися з ними.
Орган, який в принципі дуже потрібний і є в кожній країні, у нас перетворився в безпринципні «вісімки», що змінюють одна одну (чотири члени від Президента, чотири — від Верховної Ради). Вони вміють між собою легко домовлятися.
За весь час діяльності Нацради ЖОДЕН загальнонаціональний телеканал-порушник не позбувся ліцензії — усім «продовжували». Навіть «Інтеру» — два роки тому.
Нинішня ситуація з можливим «телемостом» із агресором остаточно стверджує мене в думці — регулятор телерадіомовного простору України відсутній.
Продажництво, політиканство, вигода, торги…
Огидно, бридко…
І — дуже небезпечно!
Микола Гриценко
(На світлині — чотири члени від президента,
чотири члени від ВР лишились за кадром…)
