Суспільство

До анігіляції

Хтось коли-небудь скаже правду?
Що вся ця історія UA vs RU, породжена нами. Ми породили цього монстра. Ми докладали століттями зусидь для його формування, розвитку.

Ми його підживлювали завжди інтелектуально і матеріально. Потім воно підросло й просто сіло нам на голову. Вимагало не лише уваги, а плекання і, знов, живлення.

Україна була основним джерелом для Московії.
Завжди. В усіх розуміннях. Дитина хотіла і хоче з’їсти матір. Це зациклення дасть цілковитий нуль. Бо живитися не буде де.

Це точно як фільм «Чужий».
Згадайте сцену, де вона боїться вбити своє, але чуже дитя… Саме тому цей цивілізаційно-ментальний розрив є найболючішим.

Для нас це нічого не означає. Нічого, як вбити монстра. Для них це означає втрату основи. Тому і всі ці фейки, ці пам’ятники Володимиру, ці крадіжки історії. Але ці люди не розуміють глибини нашої історії. Вона в них, власне, починається, тоді, коли ми їх утворили.

А ми знаємо, що історія в рази глибша.
І що їхня поведінка — це постійний бунт проти того, хто дав життя. Іраціональний бунт. Іраціональна самознищувальна боротьба. Довести свою зверхність через свої власні комплекси. І якщо ми це все породили, то нам доведеться все це довести до анігіляції.

Роман Скрипін

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *