Суспільство

Дорогою на Тустань

Придумали, що сьогодні — Міжнародний день гір. Хай буде… Звісно, у нас біля села була Лиса гора, — ая, кожне порядошне село мало свою лису гору, щоб відьмам далеко не льотати…

Та зараз від тої гори і познаку нема — працьовиті авдіївці давно її на фундаменти вибрали.

Якщо ж про гори справжні — то я бував на двох: біля Бахчисараю, на Чуфут-кале, в осідку караїмів, що їх так жорстоко винищували іудеї (караїми також іудейської віри, але, як казав Адам Міцкевич, без раввинських забобонів), і в Карпатах, у фортеці Тустань.

В Криму — високе небо.
Піднімався на Чуфут-кале двічі, і кожного разу дух захоплювало. У Тустані — вкраїнська впертість: «Тут стань!» — спершу звалося місце нашої сили.

А ще, пригадую, по дорозі на Тустань зупинилися біля хлопчаків-підлітків і я спитав: «Хлопці, ви хто?» Як відповіли би наші, на Чернігівщині? Певно, сказали б – «хлопці» чи «пацани» чи ще шось. А тут мені відповіли інак і гордо: «Ми — бойки!».

Во! Шо то значить — гори!

Василь Чепурний

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.