Жив колись в Конотопі Алік.
Вчився в третій школі. І от десь, мо, вже в класі в сьомому прийшла в школу нова вчителька хімії. Молода. Тільки після інститута.
І шо характєрно зла як пантера.
Прям кидалася на учнів, особливо старших класів. Все повчала, мол, я навчу вас родіну любить.
Ну, і раз Алік в саду біля столовки курив, а вона «попалила». І забрала, сучка, не тільки майже повну пачку «Космоса», а й запальничку, яку Алік у друга, шо батько в Лівії був, на цілу коробку трубчастого пороху виміняв.
Ну, Алік обідився, і це й понятно.
Вирішив учілку провчить. Ну, вопщім, якраз через день була хімія. Алік витягнув на парту машинку, шо як назад тягнеш, так вона заводиться і сама вперед їде. Вчителька побачила, як психане — і до нього. А той машинку — в кишеню штанів. Вона його підняла з-за парти, давай, мол, цяцьку. А той головою хитає, тіпа ні.
Ех, вона як захватила його. Однією рукою за вухо, а другою — в кишеню, машинку виймать.
… В якусь мить очі в неї стали як блюдця, як завалує, руку висмикнула з кишені і як чкурне з класу! І червона вся.
Всі до Аліка, а той сміється, каже: мо, ще хто хоче машинку потрогать?..
Вопщім, він вирвав карман з кишені і зняв труси, а машинку вроді в карман, а сам в парту кинув. А вчителька його за член як хапонула, шо той аж розцвів!
Вопщім, думали, шо вчителька директору розкаже, но ні, змовчала. Но шманать людей перестала. Хоча її ще довго учні між собою називали «мохната машинка».
Руслан Горовий
