Якось двоє близьких друзів затято сперечалися на політичні теми. Мало не до бійки йшло. Один з них — коли вже забракло аргументів та з нервів ним затіпало — раптом вигукнув: «Петре, а ти, коли ранком вдягаєшся — майку в труси заправляєш?!»
В Петра очі полізли на лоба.
— А при чому тут ето!
— А при тому! Я думаю, Петре, шо в тебе й зараз майка – в труси заправлена. Ану, давай подивимось…
Петро категорично запротестував, аби дивилися на його майку і труси…
З того приводу і новий вірш Антіна Мухарського
Що робити простому народу?
«Пане Лютий, скажіть, що робити?
По-о-енко барига, пахан…»
Підкажу – краще посуд помити,
Підладнати похилий паркан.
«Атакують московські уродці!
Хлопців жалко, простих моряків…» —
Облаштуйте порядок в кладовці,
Від хламидних позбавтесь тюків.
«Курва мама, та Юлька проклята
В президенти поперлася знов…» —
Час прийшов, бур’яни посапати,
Подивитись кіно про любов.
«Рабінович з Мураєвим мутять» —
Вставте зуби, зарядку робіть.
«Європейці продажні падлюки…» —
Нову книжку онукам купіть.
Що вам Меркель чи Трамп,
Що вам Путін?
Це ж не він у вас дрова украв?
Це ж не він за крутим лабрадором
Із асфальту гівно не прибрав.
Не каtsапські прокляті засранці
В лісосмугах лишають сміття…
Поки з Марченко дивитесь танці —
Знов до двору прийшла тітушня.
Підшлункова хворіє, легені,
У суглобах весь день ломота —
Винен Гройсман, а, може, і Лєнін,
Винні всі, але тільки не я.
«А я шо? Я простий роботяга
Що від мене залежить, скажіть?»
Я й кажу: перевір в печі тягу,
Щоб вночі від СО не зомліть.
Антін Мухарський
