Прем’єр каже, що в Україні найкращі в світі закони щодо захисту інвесторів… Може й так. Але інвестицій чомусь — не особо…
Чому?
Та тому, що за кожним геніальним законом сидить банальний український упирь-чиновник, який вимагає від інвестора хабар «за погодження»…
Тож виходить, що закони у нас самі по собі, а упирі самі по собі…
Блискучі закони повинні бездоганно працювати…
Їх «блискучість» має бути реалізована в механізмі, а не в контенті. Сталінська конституція 1936-го року також була «найкраща в світі». А *улі толку?
Чому у нас більша половина водіїв ніколи не прищібається за кермом? І чому вони ж, при виїзді за кордон, всі чемно прищебнуті?
Що там не так як у нас?
Лише одне! НЕВІДВОРОТНІСТЬ ПОКАРАННЯ!
Віталій Чепинога