Зранку 23 лютого 1989 року в дивізії особливого призначення імені Дзержинського, поблизу Москви, було празнично…
На честь дня «найпотужнішої армії в світі» давали по вареному яйцю… Яєць на всіх не хватало…
Ми зі ше одним сослуживцем пішли до замполіта, майора Мустафіна з целью відпроситься в увольнєніє…
— Товарищ майор, разрешите увольнение, в город Москву, сроком на сутки, — попросив я…
— А *уй тебе не мясо? — риторично і убєдітєльно спитав майор Мустафін. — В увольнєніє ім… Нажретесь как свиньи, знаю я вас…
— Нє, ми не будем пить, — робко возразив я замполіту…
— Нє пі*ді, — сказав майор. — Да и *ули там делать в этой Москве, если не бухать? — продовжив він діалог уже сам з собою…
— Пріказиваю оставаться в расположении части, — суворо наказав замполіт.
— Так ми й тут нап’ємся, як схочем, — сказав я майору, — в расположенії часті…
— Я знаю, — зітхнув майор. — Тєм нє мєнєє — *уй там… *уй вам, в смисле… На*уй…
В Радянській армії преобладала залізна дисципліна, культура і логіка…
Віталій Чепинога