Декілька років тому я написав про Ілона Маска, що всі ці космічно-марсіанські понти та інші гіперлупи — це просто маркетинг, аби тесли добре продавались. Дехто обурився: як можна скептично ставитись до нового цифрового Ісуса, адже це технологічний месія, який прийшов врятувати світ від душних і нудних нафтових старперів.
Але я трохи помилився, бо вважав що його сфера інтересів лише гроші та монополія, а виявилось, що це все база для ширшого впливу. Першим дзвіночком стало відключення старлінків під час атаки ЗСУ на Крим – стало ясно, шо Маск стає політичним гравцем.
І з Трампом він лиш тому, що це його ситуативний союзник. Ціль Ілона Маска – стати самому президентом США у майбутньому (кажуть, що це неможливо з точки зору конституції, отже він буде шукати інші способи впливати на світову політику; твітер вже, он, купив, повернув політичну рекламу і т.д.; нагадаю, шо саме твітер заблокував акаунт Трампа, а Маск його відновив).
Ми не просто входимо в еру турбулентності, ми входимо у світ, за керівництво якого беруться нарциси-психопати. І це набагато гірше за старих добрих просто психопатів.
Володимир Гевко
