Знайомий журналіст, який був на прощанні з Леонідом Каденюком, розповів, що на траурній церемонії не було нікого з трьох перших осіб держави. Тобто жодного. Я не повірила.
Проглянула хроніку — і справді не побачила жодного з них.
Були три Президенти попередніх каденцій, були урядовці й політики, а нинішніх керівників ніякі інформповідомлення не зафіксували.
Це так випадково сталося? Не вчасними для їх напруженої державної роботи виявились ці похорони? Чи не «за протоколом»? Чи як хтось із тих же журналістів написав, що Каденюк просто «не вчасно» помер – до виборів ще далеко…
Леонід Каденюк про це вже не дізнається.
Але мені — і сподіваюсь, що не тільки мені — знати про це так само боляче, як переживати цю раптову смерть. Першого і єдиного космонавта держави, гордості країни, людини надзвичайно великої честі й гідності. Держава мала за що йому вклонитися востаннє…
Втім, жодна посада, навіть висока й державна, не зможе додати людині честі, гідності й усвідомлення обов’язку, якщо їх просто немає…
Зоя Шарикова
