Я живий і навіть здоровий, кілька днів мовчав у соціальній мережі, наслухаючи перший за всю війну дощ, який і прийшов несміливо, певно, боячись війни більше, ніж бояться вже обвиклі люди. Цілий день він ходив околясом темними хмарами, аж доки ввечері наважився пошепотіти по дахах і підвіконнях, смачно прицмокуючи у маленьких калюжках…
Та наразі термінове повідомлення: сьогодні вранці російські окупанти викрали міського голову Сновськ, що на Чернігівщині Олександра Медведьова і вивезли в невідомому напрямку…
Чернігів виживає і бореться, знаходячи партизанські шляхи постачання попри розбитий автомобільний міст. Недарама голова обласної воєнної адміністрації В’ячеслав Чаус нагадав про таємний хід святого Антонія Печерського…
Будь-яке явище потребує назви, ця війна також. Називати її просто російсько-українською не личить, бо така почалася ще 2014 року. Називати патетично, як європейці війною якихось троянд, теж не можемо. Назвати як фіни — Зимовою, не годиться, бо вже перейшла у весну. Тож я пропоную назвати її Широкою, бо такою є і географічно, і політично, і за обширом народного спротиву.
… І був ранок, і був тридцятий день Широкої війни. І лунало з неба застереження Господнє Москві: отямся, вавилонська блуднице, бо блажен той, що відомстить тобі за злочини твої. Та не лишилося на Москві тих, що чують Господа, а ті, що притомні, вийшли і пішли, як Лот від Содому і Гоморри.
Василь Чепурний
