День народження Сина Божого – Ісусика. Найсокровенніше, найтепліше свято, хоча й зима. Бог неспроста дарував нам свого синочка, зробивши його людиною. Щоб ми стали ближчими до нього. І пройшов Ісус Христос за своє коротке земне життя всі перипетії звичайних людських доль, всі поневіряння, усі драми… Відкинувши людські багатства, марнославство, страхи та приниження. Ставши взірцем.
Я свого часу на Фейсбук забанив прахвесара Нікіту Василенка. Хоч ніколи не баню за погляди. Винятково за хамство. Але тут зробив виняток. Він, звісно, був хамовитим, але в міру. Одначе, він заходив на мою сторінку, влаштовував у коментарях дикі «срачі» і при цьому вивергав таку маячню, що, врешті, я не витримав і послав його на три літери, тобто в бан.
Колеги нарешті звернули увагу на те, що робиться в їхній «рідній хаті» – Інституті журналістики КНУ. Рівень деградації цього столичного вузу уже неможливо приховувати. Допоміг професор Микита Василенко. Його «екстравагантні» сепарські, сексистські публікації – це верхівка навіть не айсберга, а копиці гнилої соломи.
