17 грудня минає 109 років від дня народження видатного українсько-американського лінгвіста, літературознавця, мистецтвознавця Юрія Шевельова, автора досліджень «Нарис сучасної української мови», «Передісторія слов’янської мови: історична фонологія загальнослов’янської мови», «Історична фонологія української мови».
Шевельов належав до Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США, був Почесним доктором Альбертського, Лундського, Харківського університетів та Національного університету «Києво-Могилянська академія», колишнім редактором журналу «Сучасність».
Походив з родини етнічних німців і при народженні мав прізвище Шнайдер.
Він завжди був руйнівником імперських міфів. У дослідженні «Проблеми формування білоруської мови» довів, що білоруська мова з’явилася внаслідок взаємодії давніх полоцько-рязанських та києво-поліських діалектів, а не в результаті розпаду «общерусского языка», як це стверджував Олексій Шахматов.
У 1954 році в Бостоні Юрій Шевельов написав статтю «Москва, Маросєйка», в якій культурні взаємини між Україною та Росією означив, як «історію великої і ще не закінченої війни». Російсько-українська війна на Донбасі повністю підтвердила слушність його міркувань.
За незалежності України Росія руками Партії регіонів продовжувала боротися із Шевельовим, коли у Харкові на будинку, де жив учений, демонтувала його пам’ятну дошку, а голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін назвав Юрія Шевельова «посібником фашистів».
Юрій Шевельов помер 12 квітня 2002 року.
Він не любив публічних сповідей, але за два місяці до смерті дав відверте інтерв’ю, в якому, передчуваючи смерть, сказав: «Я хотів сказати до побачення всім, кого знав і любив…».
Володимир Даниленко
