Під’їхала незнайома дама.
«Їду в Париж. Подруга попросила привезти для неї ваші книжки».
«Які саме?» – питаю.
«Не знаю. Яка ваша улюблена?»
«Дон Кіхот».
«Давайте».
Я поклав на стіл грубу книгу:
«Ось. Але її написав не я».
«А хто ж?»
«Сервантес».«І ви це прочитали?» – здивовано запитала вона.
«Дев’ять разів, – сказав я. – Збираюся читати вдесяте».
«Дивно. Писати книжки, які читають у Парижі, і тратити час на перечитування чужих товстезних томів…»«Такі ми диваки з Дон Кіхотом…»
Мирослав Дочинець
