Культура

Два теплих яйця на долоні

У радянські часи серед журналістів ходила смішна історія. Не знаю правда чи ні, але на правду схожа. Тоді ЗМІ розповідали про людей праці.

Якесь дитяче видання, чи то «Барвінок», чи то «Малятко», вирішили написати цикл статей про різні професії.

Про птахівницю вийшля стаття, яка стверджувала, що зранку для птахівниці найприємніше — два теплих яйця на долоні…

Стаття вийшла на розвороті саме с такою назвою «Два теплих яйця на долоні».

Щастям для головного редактора було те, що це саме розворот. Тому, кажуть, редакцію змусили виривати центральні дві сторінки і вставляти інші, з «правильним» заголовком. В іншому випадку довелося б передруковувати цілий тираж.

Юрій Луканов

***
Таких «смішних історій», як та, про яку нагадує Юрій Луканов, в радянській журналістиці було дуже багато. Зібравши їх докупи, можна було б видати повчальну для сучасного журналіста зокрема і пізнавальну сучасному читачеві книженцію.

У своїх спогадах про професора Д. Прилюка я розповів про випадок з історії газети «Колгоспне село» (пізніше — «Сільські вісті»), яку він редагував і яка в роки його редакторства виходила двома мовами.

Одного разу в газеті було опубліковано матеріал із заголовком українською мовою — «Про людське око», який у російськомовному варіанті газети було перекладено так: «О чєловєчєском глазє». Цей приклад я використовував у своїх лекціях з теорії і практики перекладу. Тому можливо, що хтось із моїх студентів це пам‘ятає. Наскільки мені відомо, Дмитрові Михайловичу той ляп обійшовся без негативних наслідків.

У зв‘язку з цим згадується ще один випадок, який свого часу набув широкого розголосу і по суті спричинився до краху кар‘єри дуже відомого і впливового українського радянського журналіста. Йдеться про Юрія Зарубу — свого часу головного редактора газети «Радянська Україна» і члена ЦК КПУ. Андрій Мельничук, напевно, знає цю історію.

Десь у першій половині 60-х років з діаспори в редакцію «Радянки» прийшов майстерно написаний і дуже патріотично прорадянський вірш, який газета опублікувала з незначними поправками. Щойно номер газети побачив світ, зчинився величезний скандал — головна компартійна газета України опублікувала… акровірш, за першими літерами рядків якого читалося: «На москалів, ляхів і юд точіть ножі і там і тут».

Юрія Володимировича зняли з посади головного редактора, вивели із складу ЦК КПУ і, залишивши в лавах КПРС, відправили завідувати відділом преси МЗС УРСР, де я й познайомився з ним особисто за пару років до його смерті.

Ю. Заруба був одним із тих небагатьох старших колег, хто справив великий вплив на мене як журналіста.

Володимир Іваненко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.