Культура

Емоційне звернення до балалаєшних

Номінація «золотая балалайка», безумовно, буде продовжено. Але зараз про інше. Не усіх запишеш.
Не усіх інвентаризуєш. Не на кожного начепиш штрих-код.

Але.
Питання.
Нахіба ви усі сюди лізете? Що ви тут забули? Ваших праотців мало топили у Черемоші-Пруті і навіть у Ворсклі? Чому ви поводитеся як таргани? Хто вас сюди покликав?

Що корисного ви хочете зробити для моєї країни? Чому ви тут живете й качаєте права? Це я про тих, хто має паспорт РФ. Їх тут добіса.

Я не хочу їх бачити. Тут. Ні в якій якості. В гості приїджайте, коли війна скінчиться. Усі ці Вані Яковини, усі ці Матвєї Ганапольські, усі ці Євгєнії Кісєльови, Алєксєї Сємьонови, Алєксєї Суханови і так далі. І навіть Аркадії Бабченки. І навіть «хохли», які на підсосі у них.

Можна одне прохання? Одне однісіньке! У*обутйте! На *уй у*обуйте! Дуже прошу позбавити нас своєї присутності. Не-гай-но! Вона не несе ні цінності, ні здобутків.

Ви далі користуєтеся зручністю країни, толерацією вас, але у вас в голові, *ука, суцільний Кремль. Ви мені розказуєте, чим живе РФ. І не лише мені. Усім.

Чесно?
Мені по*уй як сконають мої далекі родичі в Ніжнєм Таґілє. Тим більше, там виробляють усю зброю, яка їде на Донбас. Чому я не працюю на Чувашия-ТВ? Або на Молдова-ТВ? Чому мене нічого ніде не гребе, що відбуваєтбься десь. А вас, тіпа, гребе, що відбувається тут?

От чого ви пи*дите?
Пакуймо речі, прасуймо шкарпетки та носові хусточки і у*обуєм на свій курський вокзал горада Масква. Поки не припинили залізничне сполучення. Нереально за*бали своєю дбайливою присутністю та фальшивою небайдужістю.

Роман Скрипін

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.