Напередодні роковин Голодомору 1932-33 рр. у кропивницькому краєзнавчому музеї відбулась презентація книги Світлани Орел «Ті, хто не хотів помирати мовчки».
У книзі, чи не вперше за період дослідження Голодомору, висвітлено не стрждання селян, не його драматичний перебіг, а факти народного спротиву машині смерті більшовицького режиму, а також випадки порятунку людей під час Голодомору в Кіровоградській області.
Авторка — журналіст і громадський активіст — на архівних матеріалах справ політрепресованих спростовує поширені тези про те що, «селяни покірно корилися вбивцям», «ніякого спротиву організаторам Голодомору не було».
Саме спротив народу в той жахливий час і, як каже Світлана Орел, Боже Світло над нашою нацією, допомогли нам не зникнути тоді і відстояти свою незалежність вже зараз, на сході, зі зброєю в руках проти нащадків кремлівських організаторів геноциду українців в 1932-33 роках.
А мені пригадалися слова нашого президента: «Російська агресія проти нас — це продовження іншими методами тієї самої політики на знищення України, яку Москва впроваджувала в тридцяті роки минуолго століття».
Запалімо ж свічку пам’яті в наших вікнах, завтра о 16-00.
Олександр Івашура
