Байдужий Фейсбук запитує: «Що у вас нового, Сергію?» Нічого! Скнію у Польщі. Лікуюся від раку. Якось виживаю разом із дружиною. Бо потрібно заплатити за квартиру, за комунальні послуги. При цьому ніякої допомоги від Польщі ми не отримуємо. Та кому зараз легко?
Мріємо повернутися. Єдине, що тримає – безкоштовне лікування. От тільки не знаємо, як довго це буде. Єдине про що мрію – дожити до сторіччя «Літературної України» (рік заснування — 1927-й), яку редагую із грудня 2017-го.
У зв’язку з цим звертаюся до всіх, знайомих і не знайомих, з проханням. Зараз якийсь лютий вірус зжер сайт газети. На жаль, я не маю коштів, аби поновити його. Спілка письменників теж неспроможна зарадити біді. Можливо, хтось може допомогти у цій ситуації? Якщо так, то прошу відгукнутися, написавши мені на електронну пошту: sv-kulida@meta.ua
До того ж, ми заборгували нашому колезі-коректору. (До відома, я гроші не отримую вже два з половиною роки. По суті, волонтерю. Але хочу, щоб «ЛУ» існувала і надалі). Прізвища усіх, хто задонатить кошти, будуть надруковані у газеті. Уклінно прошу – ДОПОМОЖІТЬ! Мені немає більше до кого звернутися. Колишні спонсори – зникли…
P.S.
Прошу не зловтішатися з тієї ситуації. А якщо хтось на мене чомусь ображений (не відповів на лист тощо), то зрозумійте, що я один роблю «ЛУ». А потрібно ще якось жити…
Сергій Куліда
