По-перше, Іван Драч правий, коли в інтерв’ю Дмитрію Гордону каже: «Скромність — найкоротший шлях до забуття». Ось єврейська натура дозволяє назвати передачу геть нескромно — своїм прізвищем. А українець посоромився б…
Та й не дали б йому.
Ото хіба що фарисей Яворівський своїм прізвищем радіопередачу обізвав… Нахабства українцям таки не вистачає.
По-друге, Драч каже, що Чорновіл був людиною середніх здібностей, але великої відваги. Перший голова Руху знає, що каже…
По-третє, от цікаво: якби Драч давав інтерв’ю не єврею, а, скажімо, вірменину — згадував би вірменських діячів культури так, як він там смачно згадує якихось маловідомих єврейських діячів??
Що це — елемент малоросійства, що треба ото прогнутися перед якимись ліфшицями (вже забув кого він там згадував)?!.
Василь Чепурний
