Не життя – а щоденна біганина і суєта. Цілий день із тебе витискає соки конвейер, весь світ має до тебе діло, лиш після державної служби потроху вдається прийти до тями, щоб увечері спокійно покуняти над чистим аркушиком паперу.
На щастя, завтра – довгожданий вихідний! І тут такий недоречний пізній дзвінок.
– Пропоную зранку культурну програму на свіжому повітрі. Гідом буде мій друг, знаменитий скульптор. Відмови не приймаються…
Сюрпрайз!
Олекса Альошкін висадився десантом у Києві. Яка культурна програма, який скульптор? У мене купа справ! І найперша – виспатися!
Але скульптору-каменотесу Олексі Альошкіну подається навіть камінь – куди вже братися мені. Виявилося, перед початком нового сезону роботи з каменем (а пісковик у кар’єрі розмерзається у квітні) він приїхав із Букатинки до столиці черпнути кілька пригорщ натхнення.
Кожен Божий день – музеї, виставки, походи містом, спілкування з друзями – скульпторами і художниками. Ще Альошкіну, як повітря, потрібен глядач. Тому він обрав мене.
І ось ми вже на Софійській площі.
Олекса мало не обнімає знаменитого Збручанського Світовида. Бідкається, що пам’ятник було понівечено вандалами – його облили фарбою, відбили голову. Пізніше пам’ятник пофарбували, відбиту голову сяк-так заново прикріпили на місце. Це копія відомого Світовида IX століття, унікальної пам’ятки слов’янського язичницького культу, яку 1848 року знайшли в річці Збруч.
Оригінал зберігається в Археологічному музеї в Кракові. До речі, в Києві є також і Світовид роботи Альошкіна – його встановлено поряд із Національним музеєм історії України.
Дерев’яний той пам’ятник у недавні пріснопам’ятні часи московського релігійного мракобісся крали, скидали додолу. Хіба що у Дніпрі не топили, як Перуна в Києві за Володимира. Але треба знати Альошкіна – нині пам’ятник знову, як витязь, на своєму місці на городищі Кия.
Фунікулером спускаємося на Поштову площу, де нас уже чекає скульптор і художник Володимир Журавель зі своєю чарівною музою пані Катериною. Він автор відкритого тут 2017 року перед річковим вокзалом знаменитого пам’ятника «Малюки, що пускають кораблики», або «Малюки, засновники Києва». До речі, це вже третій пам’ятник князям Кию, Щеку, Хориву і сестрі їхній Либеді в нашому місті.
Але в давніших роботах Василя Бородая й Анатолія Куща брати і сестра зображені дорослими, а в композиції Володимира Журавля – в образах маленьких дітей.
Брати граються паперовими корабликами на стилізованій бронзовій карті Києва, на якій показано найважливіші архітектурні пам’ятки столиці. За кілька метрів, на бронзовій лавці, сидить маленька усміхнена дівчинка з квіткою у волоссі, яка є прообразом сестри Либеді.
Ми сіли поряд із нею, погомоніли про те, про се, зробили фото на згадку.
Через кілька місяців після відкриття цю прекрасну скульптурну композицію, як і Збручанського та Альошкінового Світовидів, також понівечили вандали – цього разу не релігійні фанатики, а банальні мисливці за кольоровими металами. Одного зі злочинців затримали.
Володимир Журавель відновив пам’ятник. Нині біля скульптурної композиції засновникам Києва встановлено цілодобове відеоспостереження.
Із Поштової площі через Пішохідний міст Володимир Журавель швидким кроком веде нас на Труханів острів. Далі всього 7-кілометровий марш-кидок островом до Північного мосту (ось вона, обіцяна прогулянка на свіжому повітрі!) – і ми в парку «Муромець».
Тут, на місці історичної богатирської застави, 2 серпня 2018 року було відкрито кінний монумент билинному богатирю часів Київської Русі Іллі Муромцю. Хто не бачив – величне видовище, скажу вам! Разом із насипаним пагорбом і постаментом із двох багатотонних кам’яних брил висота монумента становить 11 метрів!
Висота ж самого пам’ятника від копита коня до кінчика списа теж нівроку – сім метрів! Для пам’ятника давньоруському богатирю скульптору позував сучасний український богатир Василь Вірастюк. А допомагали Журавлю в роботі над пам’ятником 30 людей. Уперше в Україні такий величезний пам’ятник відливали у формах, виготовлених за допомогою 3D-принтера.
Володимир Журавель показав нам також свій пам’ятник Анатолію Кузнецову – автору книги «Бабин Яр» і розстріляних у Бабиному Яру жертвам нацистських окупантів. Встановлено його десять років тому у Києві навпроти Куренівського парку на перетині вулиць Кирилівської і Петропавлівської.
До речі, це була дипломна робота молодого скульптора. А 25 березня Володимиру Журавлю виповнилося, нагадаю, лише 33 роки!
Он яких митців має Україна!
Багата на таланти наша земля! Славному роду не буде переводу!
Дмитро Крохмалюк
Світлини Данила КРОХМАЛЮКА
