Помер Джон Ле Карре. Хоча всі пишуть про нього як про автора шпигунських романів, насправді він автор реалістичних романів, а сам був шпигуном. І це дуже істотний момент його письменницького успіху. Якби Карре не знав про шпиків усього, його романи не були б такими цікавими.
Нещодавно мені довелося читати монографію про спогади, в якій цей жанр виявився універсальним, основою багатьох інших жанрів. І в цьому є рація. Якщо мистецтво не має в своїй основі реальних фактів — воно вартує небагато, навіть фантастика, щоб бути істотною, повинна спиратися на реальність.
Герой Ле Карре Алекс Лімас, резидент британської розвідки в Німеччині, звичайно ж, автобігорафічний персонаж. Він — зовсім не надлюдина, він — людина, що вміє тримати удар, людина, що вміє прийняти поразку, нарешті людина, яка колись прийме й власну смерть — з цинічною гіркотою й сміливістю самітника.
Хай із Богом спочиває сер Джон.
Роксана Харчук
