Культура

Повернення в Галичину Соми Морґенштерна

Мій читацький січень був «англійським», а лютий — «галицьким». Щойно дочитала книгу, географічним та історичним тлом якої є Галичина початку ХХ-го століття.

Це автобіографічний твір єврейського письменника Соми Морґенштерна «В інші часи. Юні літа в Східній Галичині», що вийшла друком у видавництві «Книги-ХХІ» (переклад з німецької Галини Петросаняк).

Сома Морґенштерн народився 1890-го року в селі Буданів на Тернопіллі. Був п’ятою дитиною в побожній хасидській родині. Сталося так, що через неможливість матір’ю годувати дитину, для Соми була найнята годувальниця — українка з сусіднього села. Вона жила в родині Морґенштернів три роки і займалася вихованням маленького хлопчика.

Тому перша мова, якою почав говорити Сома була саме українська. Це українське начало письменник проніс через усе своє довге і складне життя. А воно справді було непростим. Письменнику випало народитися в час, коли в Першу світову війну він був достатньо дорослим, аби взяти до рук зброю, а на початку сорокових — не настільки старим, щоб уникнути випробування фашистськими концентраційними таборами.

Та все ж доля була прихильна до Морґенштерна і 1941-го йому таки вдалося перетнути океан і опинитися в Америці, де він і став письменником та прожив довге життя аж до 1976 року.

На схилі днів Сома Морґенштерн описав свої спогади про дитячі та юнацькі роки, які і стали основою книжки «В інші часи». В цих спогадах — вся його любов і сентименти до краю, який його народив і виховав. Письмо Морґенштерна — це наче живі картини тогочасного побуту та історії його родини. Кожен розділ — певний спогад. А між ними де-не-де увіткані роздуми письменника, які він називає «променади». Читач ніби походжає залами своєрідної картинної галереї.

Певні події змальовано в різних картинах-розділах, надаючи їм відповідного забарвлення.

Тому читати книжку мені було надзвичайно приємно і цікаво. Але крім естетичного задоволення ці описи мають значення пізнавальне. Це реальна нон-фікшен розповідь про те, як виглядав устрій життя в Східній Галичині, зокрема на Поділлі, за правління Австро-Угорської імперії.

Тепер я знаю які навчальні заклади були того часу в Тернополі, як виглядало культурне і релігійне життя міста, яка була структура населення. І все це подано через призму галицького єврейства.

Я відкрила для себе багато нового про історію і культуру цього народу. Тепер я чітко розумію чим відрізняється гебрейська мова від ідиш, хто такі сіоністи і хто такі хасиди та багато інших речей, яких доти не зовсім розуміла. Бо що б ми не говорили, але євреї, або, як їх тоді правильно називали — жиди, мали велику роль в розвитку нашого краю. І кожне галицьке місто чи містечко має свого єврея, яким може направду пишатися. І один із багатьох є Сома Морґенштерн.

Його прізвище в перекладі з німецької — «ранкова зірка». І ця зірка справді засяяла на небосхилі світової літератури. Але початок цьому лежить саме тут, на наших теренах. І Сома Морґенштерн ніколи цього не забував.

Він знав шість живих мов, знав латину, але першою своєю мовою завжди вважав українську. Тому дуже добре і правильно, що, хоча б через сто років, однак Сома Морґенштерн все-таки повернувся в рідні краї на сторінках своєї книги спогадів.

Галина Новосад

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.