Схоже, арт-проект художника Олександра Грєхова «Квантовий стрибок Шевченка» в метрополітені Києва, який зініціювали й створили вкупі (в цьому контексті, власне, «вкупі», а не «разом») з Національним музеєм Тараса Шевченка, — черговий напад на українського генія планетарного мислення.
Заболіла, запекла наруга над знаним у світі нашим Пророком… Якась собі така кураториня арт-проекту Анастасія Аболєшева в притаманній лексиці її навкололітературних «дївочок» (через «ї») каже, що Тарасові Шевченку подобає бути Фантомасом, котрий приховує своє справжнє обличчя. «Ми нагадуємо про те, — «мудрує» «знавчиня творчості письменника», — що в Шевченка також були літературні маски – своєрідні альтер-его і псевдоніми («Кобзар», «Дармограй»)».
Це ж треба мати такі «знання»!
Ось так і не інакше…
Підспівувачі грєхових-аболєшевих, які вважають арт-проект «сплавом свободолюбства й науки», тішаться, мовляв, українці краще будуть знати Шевченка, коли ми на нього нап’ялимо образи фантомасів, піратів, термінаторів, співаків…
І так собі, знову ж таки, вкупі, що асоціюється з гноєм, фантазують та називають Шевченка «машиністом», ще й сподіваються, що пасажири в метро впізнаватимуть його через чужі аватарки…
Це – очевидна звихненість орієнтацій: літературних, художніх, культурних і всіх інших. Хтось намагається цю бездарну слямазарність утиснути в сучасні рамки. Нікчемність мислення тільки сприяє сплодженню звихнених.
Облиште Тараса Шевченка!
Він надто глибокий у філософії життя для розуміння неадекватами.
Лише неуки й бездари із завихреннями в головах можуть так нещадно глумитися над постаттю нашої національної гордості…
Євген Дудар назвав їх «духовнокастрованими».
Я не поділяю думку окремих наукових культурологів, що, мовляв, відбувається перекодування в культурі. Кажу, це — ширма, за якою приховується невігластво.
Світ не чорно-білий. Але він і не кольоровий з перекодуванням людей, з їх нетрадиційністю. Різновид шизофренії – небезпечна річ. Можна називати її й сучасним мистецтвом. Можливо, й тимчасово не провальним, але безнадійно хворим…
Ця схиблена реальність настає через нашу полохливу науковість.
Ми здатні хіба що означувати явище, причому лише навздогін йому, а не запобігати. Наука теж повинна вміти розрізняти добро й зло, що є найвищою сутністю. Розмитістю в оцінках таких арт-проектів і живляться бездари…
Оксана Ровенчак
***
… До прихильників вільного мистецтва у виконанні дімочки стусіка на кошти платників податків: ШЕВЧЕНКО НЕ МАЄ ПРОБЛЕМ З КОМУНІКАЦІЯМИ І НЕ ПОТРЕБУЄ ПОСЕРЕДНИКІВ!
Великий маляр-колорист, геніяльний поет, творець державної української нації говорить своїми творами зі своїм співрозмовником напряму.
Хочете вільно-божевільного мистецтва?
Пензлюйте на комерційний ринок. Купуйте-продавайте, ніхто вам і слова не мовить усупереч.
Роман Кухарук
