… Звичайно, тепер уже тільки по кружці смачнющого трав’яного чаю. То колись давно, коли ми були молодими і красивими, коли у минулому столітті працювали ще у редакції вінницької обласної газети «Комсомольське плем’я»…
… Можна було дозволити собі 25 лютого, в День народження Івана Кокуци, по келішку і навіть по літру…
Ті часи, на жаль, давно минули.
Свій «байкал» кожен із нас випив до дна. Тепер дружбу підтримуємо виключно ранковим чаюванням після запливів у басейні у вихідні, розмовами про ту «бридку політику» та обговоренням творчих питань.
На Івана Івановича Кокуцу, без перебільшення, можна тільки рівнятися.
Частенько спілкуючись з лікарем, він усі свої проблеми лікує трудотерапією. Вічний генератор ідей, творчий непосида, він у свої 62 створив і поставив на ноги «ЕМІГРАНТСЬКЕ РАДІО», яке чують українці в усіх куточках білого світу, де тільки доступний інтернет. Тут ще важливо підкреслити — створив радіостанцію абсолютно нового типу!
Сьогодні навіть бувалі радійники-практики йдуть до нього подивитися, як то все працює…
… Найщиріші вітання, друже, з іменинами і новою книжкою! Щоб ти міг ще багато років їздити до Європи за кермом власного автомобіля, щоб перо щодня поскрипувало і, найголовніше – аби тебе чули і читали!!!
Сергій Сай-Боднар
