Виправдовую тих, хто читає різні тексти, і не знаходить такого, який би припав до душі. Я теж це відчуваю. Ритм часу змінився. Частота появи нових подій (подразників) зросла, глибина проблем лякає дужче, як от Світова Війна — ще три роки тому в її початок вірило мало людей, хоча вона вже буяла.
Тексти, написані рік тому, вже йдуть дисонансом. Але автори — то не нотатники подій, вони, скоріше, творять символи, проаналізувавши події і знайшовши загальні ноти цього часу.
А таке можливо лише після подій, через деякий час після завершення війни.
Можливо, двадцять чи п’ятнадцять років знадобиться для появи творів, які би задовільнили більшість тодішніх сучасників про нашу теперішню сучасність.
Володимир Сердюк
