У добрий день, коли зімкнеться прірва,
Скона примат, учений убивати,
Коли остатня вивітриться вирва,
А світ од «вати» перестане рвати.
Коли пірне під кригу вічна річка,
Дорога просто поверне додому, –
Засяє ніч, як у вертепі свічка,
Смертельну одганяючи утому.
Стріпнеться хвіртка, і сніжок зарипа,
І зореока одсахне фіранку…
Вуста уста спиватимуть до ранку…
… О, як тоді їм защедрує липа.
Побіля ґанку!
«А я знаю, що пан дома,
Щедрий вечір! Святий вечір!
Сидить собі кінець стола,
Щедрий вечір! Добрий вечір!»
Валерій Ясиновський
Мал. Юрія ПАЦАНА
