У фільмах з українським дубляжем іноді доводиться чути, як кіногерой, звертаючись до когось, каже:
– Присядьте!
Таку форму наказового способу можна зустріти і в творах сучасної літератури. В українській мові слово «сісти» означає вмоститися сідницями на стілець, лаву, камінь, землю або іншу опору.
А «присісти» – це зігнути ноги в колінах і п’ятою кінцівкою повиснути в повітрі.
Звідки ж тоді в українську мову вповзає слово «присісти» у значенні «сісти»? Це джерело очевидне – сучасна російська мова.
Сім років тому з’явилася книжка кореспондента «The Guardian» Люка Хардінга «Мафіозна держава», в якій він приходить до висновку, що офіційна влада в сучасній Росії і є мафія. В такій країні кримінальний світ впливає не лише на еліту і масову свідомість, а й на культуру мови.
Досить згадати поширені російські фрази:
– Как дєла?
– Дєла у прокурора. У нас – дєлішкі.
– Садітєсь.
– Сєсть ви всегда успєєтє. Прісядьтє.
Ось із таких блатних фраз, що охопили всю Росію, формується культура сучасної російської мови, що через російськомовний світ нав’язується Україні, як мовна норма.
Володимир Даниленко
