Маємо приємну новину: журнал щойно отримав сертифікат міжнародної науково-Метричної бази даних INDEX COPERNICUS. За останні півроку ми помітно розширили свою присутність на міжнародному інформаційному полі: офіційно вийшли на інші мережеві платформи та довели обсяг англомовних текстів до необхідних вимог, які висуваються до журналів із міжнародним науковим статусом.
Утім, від свого Міносвіти поки що не отримали статус фахового. І це за умов, що УіП — єдиний в Україні журнал із чітко окресленою україноцентричною тематикою історії, теорії та практики саме журналістики, видавничої справи, Українського Слова в Друці і Мережі, а не ефемерних, відірваних від справжній реалій буття ЗМІ, соціальних комунікацій та їхніх вигаданих теоретикам-не фахівцями галузі «Журналістика» «соціально-комунікаційних» технологій.
І так, певне, буде доти, допоки в Україні існуватиме корупційна схема довкола проблеми Sсopus. Як журналіст і дослідник із багаторічним стажем, ніколи не купуватиму за власні кошти (до цього закликаю й колєг, що поділяють мої принципи) публікації в так званих скопусівських виданнях, які ростуть, як гриби після дощу, і такими стають на 2-3 місяці — рівно на стільки, щоб пройти процедуру захисту дисертації чи подання самого себе на посаду доцента, професора тощо.
Наше Міносвіти про цю аморальність знає, але закриває очі. Та про це маю намір написати згодом окрему статтю.
А поки що дякую шановним Колєгам — авторам цього числа за посутні статті та запрошую до співпраці над наступним числом. Формування його редакційного портфеля числа 2(4) триватиме до середини вересня.
Умови незмінні: неоплачувана публікація статті, яка за рівнем виконання відповідатиме науковим вимогам, а за тематикою — редакційній політиці УіП.
До понеділка електронна версія числа, з постатейними нарізками, буде доступна на сайті УіП та на інших мережевих платформах.
Микола Тимошик
